Православна церква в Москві оголосила йому анафему та позбавила сану. Проте, як вважає сам Патріарх, це лише зміцнило власне українське православ’я і було скоріше ознакою слабкості церковних сановників Росії. В Україні ж Святійшого Патріарха Філарета шанують не лише за релігійну діяльність, але й активне сприяння розбудові  національної держави. Його перу також належить серія перекладів церковної літератури на українську мову.

- Ваша святосте, розкажіть детальніше про свою працю над перекладом «Житія святих». Яка основна мета цього видання?

- Ми продовжуємо активно розбудовувати українську православну церкву. Кожна церква відповідно повинна мати богослужебну літературу тією мовою, якою розмовляє її народ. Вже є перекладеними 20 томів такої літератури. Українською мовою також перекладена і Біблія. Хоча вже до цього  існував її переклад, але застарілою мовою, яка була важкою для розуміння. Тому ми переклали Біблію сучасною літературною церковною мовою. Але не зупинилися на цьому. Відродження духовності потребує духовної літератури. Наші предки духовно виховувались на «Житіях святих». Ці твори і нині повинні показати кожному християнину, до яких чеснот він має прагнути і чого уникати. За основу ми взяли «Житія святих» Димитрія Ростовського, які були перекладені на російську мову. Всього ним було написано 12 томів.  В нашому ж перекладі вийшло 7 томів, куди увійшло близько 300 житій найбільш шанованих православними віруючими святих, а також повчань на головні свята Церкви. Сподіваємось, що це видання сприятиме духовному відродженню українського народу і стане ще одною сходинкою у  творені української незалежної церкви.

- На сьогодні в УПЦ Московського патріархату немає єдності. Іншими словами, існує розкол. Причому не тільки в Україні, а також і в Росії. Там не всі згідні з сьогоднішньою політикою керівництва російської Церкви. Чому не згідні? Тому що в Росії церква зростається з державою. Багатьох це зовсім не задовольняє. І тому протестують проти цього, наростає незадоволення. Своєрідним зустрічним кроком до об’єднання з нашої сторони стане святкування 11-19 липня у Києві 900-ліття Свято-Михайлівського  Золотоверхого монастиря та 1020-ліття хрещення Київської Руси-України. Ці заходи проходитимуть не лише на церковному, але й на державному рівні. Серед запрошених гостей – Вселенський Патріарх Варфоломій, патріархи Олександрійський та Єрусалимський. Присутнім також буде Патріарх Московський Олексій.

- Чи не очікуєте ви у зв’язку з цим якихось протиріч чи непорозумінь під час святкування?   

-  Якщо ми святкуватимемо разом такі визначні події, це вже навіть і психологічно свідчитиме про примирення і готовність або бажання співпраці. Ми не очікуємо якихось, скажімо, нетолерантних дій з боку представників церков іншого патріархату.

- Чому ви звернулись до Президента України Віктора Ющенка з проханням на державному рівні підтримати проведення урочистостей, присвячених 900-літтю монастиря?   

- Михайлівський Золотоверхий монастир є загальнонаціональною духовною святинею, визначною пам’яткою історії та культури українського народу загальнодержавного значення. Указом Президента здійснюється карбування та введення в обіг у встановленому порядку ювілейної монети, а також випуск та погашення поштової марки, присвяченої 900-річчю заснування Михайлівського Золотоверхого монастиря.  

- Святкування тисячоліття хрещення Русі князем Володимиром свого часу практично монополізував Московський патріархат (святкування проводили в Москві). В якому контексті відзначатимуть 1020-літній ювілей в Києві?   

- Варто пам’ятати, що на момент хрещення Русі розколу у церкві не було. Існувала єдина Церква, з якої пізніше утворився і Московський патріархат, і Київський, і греко-католицька церква. Тому найбільш правильним буде відзначення річниці цієї події усіма нашими церквами. Це, знову ж таки наголошую, сприятиме об’єднанню УПЦ КП і МП, а в подальшому майбутньому – створення єдиної української національної Церкви. Урочистості, які відбуватимуться в Україні з нагоди 1020-ї річниці хрещення Руси-України можна назвати  «поправкою» до ювілею тисячоліття хрещення  Русі, адже центром святкувань 1000-літнього ювілею хрещення Русі у 1988 році був не Київ, а Москва.
В момент запровадження християнства в Київській Русі у 988 році міста Москви ще навіть не існувало. Навіть торжества з нагоди 900-річчя хрещення Київської Русі відбувалися не в Петербурзі і не в Москві, а саме в Києві. У рамках  наших святкувань ми проведемо також  Помісний Собор УПЦ КП ( 11 липня). А саме святкування на державному рівні, участь у якому візьмуть представники УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ і УГКЦ, пройде 26 липня.     

- По завершенні Помісного Собору УПЦ  Київського патріархату планується приєднання до лику святих ряду видатних діячів України. Хто це буде?

- Справді, ввечері, 11 липня, напередодні свята первоверховних апостолів Петра і Павла у Володимирському кафедральному соборі буде звершено урочисту Всенічну з чином канонізації святого благовірного князя Ярослава Мудрого, святого благовірного князя Костянтина Острозького, святителя Іова (Борецького), митрополита Київського та святого праведного Петра Калнишевського, останнього кошового Запорізької Січі.

- Чи не плануєте в майбутньому написання їх житій?   

- Можливо. На даний час ми працюємо над видавництвом житій інших сучасних святих – Петра Могили, святого Іова і Феодосія. Ці праці найближчим часом будуть видані.

- Ви наголосили на тому, що заходи святкування  проводитимуться і на державному рівні. Яка участь посадовців, а зокрема Президента Віктора Ющенка у проведенні урочистостей? Адже саме йому закидають активне втручання в діяльність УПЦ КП?   

-  Президент має контакти не тільки з Київським патріархатом, але й з Московським. Тому подібні закиди про сприяння Віктора Ющенка лише УПЦ КП є безпідставними. Його діяльність як очільника держави повинна спрямовуватись на досягнення єдності українського народу. І в питаннях релігії також. Київський ж патріархат стоїть на державницьких засадах, тобто не втручаючись в політику, підтримує Україну як державу. Відповідно ми висловлюємо свою підтримку і сприяння тим урядовцям, політикам і партіям, які роблять вагомий внесок в розбудову української національної держави. Нинішня влада  розуміє, що Київський патріархат - це Церква, яка стоїть на державницьких позиціях, на відміну від Московського патріархату, який стоїть на імперських позиціях. Проте їм (посадовцям) насамперед треба враховувати розвиток українсько-російських відносин.

-  Московський патріархат провадить політику утворення самостійних незалежних церков. Чи є така церковна політика канонічно виправданою і як ці утворення позначаться на релігійній ситуації в Україні?

-  Хочеться наголосити на тому, що православна Церква не визнає такі утворення канонічними. Але Москва з одного боку говорить про суворе дотримання канонів, в той же час порушуючи їх з переважно політичних, імперських міркувань. Тому ми вважаємо створення УПЦ МП як самостійного управління неканонічним утворенням, яке вводить в оману православних віруючих України. В цій ситуації Московський патріархат створює нові причини для конфлікту, йдучи такою «кривою дорогою». Такі «дороги» завжди приводять до конфліктів. Ми прагнемо до церковної єдності в Україні, проте така можливість значно ускладнюється бажанням російських політиків (а саме вони беруть російську Церкву під контроль) поширити свій вплив на нашу державу. Повірте, ми справді хочемо, щоб Російська церква була великою. Але не за рахунок української Церкви і держави.

Ірина КУЦЮК.

Студентка факультету журналістики

 Львівського Державного університету імені Івана Франка.